Зозулин льон

Зозулин льон — листостебловий мох, належить до класу зелених мохів. Він розвивається всюди на луках і є бур’яном, який слід знищувати. В лісах він також поширений. Прямостоячі стебла зозулиного льону заввишки до 10 см щедро облистнені, розвиваються вони так густо, що часто утворюють купини на луці. Нижні частини стебел мають ризоїди, тобто найтонші волоски, що замінюють корінці. Листки вузькі, дрібні, мають досить складну анатомічну будову.

Зозулин льон — дводомна рослина, чоловічі екземпляри мають на верхівці плоскі головки, оточені червонувато-бурими листочками, між якими є особливі білі багатоклітинні мішечки, антеридії, що містять слизисті скупчення, які складаються з клітин сперматозоїдів (антерозоїдів), у вигляді спірально звитих тілець; останні за допомогою двох довгих війок енергійно рухаються у воді.

З краплями води сперматозоїди потрапляють на жіночі екземпляри, що ростуть звичайно суцільними дернинками біля чоловічих. Останні після виділення сперматозоїдів продовжують рости далі і дають в наступному році нові червонувато-бурі головки з антеридіями.

У жіночих екземплярів на верхівках між зеленими листками розвиваються архегонії — численні мішечки з розширеною основою, в глибині якої міститься по одній яйцевій клітині. Архегоній має у верхній частині каналець, по якому сперматозоїд проникає всередину архегоній і зливається з яйцевою клітиною. Відбувається процес запліднення, що нагадує аналогічний процес у насінних рослин.

Слідом за заплідненням починається ріст спорогонія, який розвивається із заплідненої клітини (зиготи). Нижня частина архегонія залишається прикріпленою до верхівки стебла моху, а верхня виноситься на верхівці спорогонія і перетворюється у волосистий ковпачок, який пізніше прикриває собою коробочку з достигаючими спорами. Нижня частина спорогонія витягується в довгу, спочатку зеленувату, а потім червонувату пружну ніжку, на якій тримається коробочка. Всередині коробочки розвивається спорангій (мішечок), заповнений дрібними спорами. Останні після достигання висипаються, підхоплюються вітром і у великій кількості розносяться ним.Потрапивши на вологий грунт, спори проростають і утворюють на першій стадії розвитку моху так звану протонему, що складається з тонких розгалужених зелених ниток. На протонемі в дальшому виростає стебло моху, густо вкрите листками.

На прикладі зозулиного льону ми бачимо, що розмножуються мохи спорами, які розносяться вітром у весняний період.

Жіночі екземпляри зозулиного льону після розсіювання спор гублять спорогоній і так само, як і чоловічі, продовжують рости далі і на верхівці відтворюють нові архегонії.